З цього року, через повторну епідемію, затягування геоконфліктів, дефіцит енергії, високу інфляцію, посилення монетарної політики та інші численні складні фактори, що продовжують впливати на світову економіку, тенденція до зниження поступово зникає, тиск з боку попиту стає значнішим, а ризик економічної рецесії різко зріс.
Наприкінці третього кварталу світова обробна промисловість перейшла в скорочення, вересневий індекс менеджерів із закупівель (PMI) JP Morgan Global Manufacturing уперше з липня 2020 року опустився нижче лінії Ронгкук, де індекс нових замовлень становить лише 47,7, а рівень ділової довіри знизився до нового мінімуму за 28 місяців.
Індекс споживчої довіри ОЕСР з липня застряг на рівні 96,5, перебуваючи на межі скорочення протягом 14 місяців поспіль.
Індекс барометра світової торгівлі товарами залишався на контрольному рівні 100 у третьому кварталі, але, за даними Бюро аналізу економічної політики Нідерландів (CPB), без урахування цінових факторів, обсяги світової торгівлі впали на 0,9% у липні та зросли лише на 0,7% у серпні порівняно з минулим роком.
Під впливом посилення ліквідності та очікувань щодо економічного спаду світові ціни на сировинні товари поступово знизилися після серпня, але загальний рівень цін все ще залишається високим, а індекс цін на енергоносії МВФ у вересні все ще зріс на 55,1% у річному обчисленні.
Інфляцію ще не вдалося повністю контролювати, рівень інфляції в США досяг піку в червні, зумовлений такими факторами, як уповільнення зростання заробітної плати, і поступово знижувався, але рівень інфляції в жовтні все ще становить 7,7%, рівень інфляції в єврозоні — 10,7%, а в половині країн-членів ОЕСР рівень інфляції перевищив 10%.
Макроекономіка Китаю витримала вплив епідемії, а зовнішнє середовище є складним та серйозним, таким як вплив численних факторів, що перевершують очікування, та зусилля щодо відновлення збитків. З набранням чинності пакету політики стабілізації національної економіки та послідовних політичних заходів, макроекономічне відновлення та динаміка розвитку перевищили показники другого кварталу, особливо ринок виробництва та внутрішнього попиту продовжує потеплішати, демонструючи хорошу стійкість до розвитку.
За перші три квартали ВВП Китаю зріс на 3% у річному обчисленні, що на 0,5 процентного пункту вище, ніж у першому півріччі; загальний обсяг роздрібних продажів споживчих товарів, промислової доданої вартості підприємств, що перевищують розмір, зріс на 0,7% та 3,9% у річному обчисленні, що на 1,4 та 0,5 процентного пункту вище, ніж у першому півріччі відповідно.
Експорт та інвестиції в основному досягли стабільного зростання, за перші три квартали загальний обсяг експорту Китаю (у доларах США) та обсяг інвестицій в основний капітал (без урахування фермерських господарств) зросли на 12,5% та 5,9% відповідно у річному обчисленні, що позитивно вплинуло на стабілізацію макроекономічної ситуації.
Хоча макроекономічне відновлення Китаю й надалі не дало позитивних результатів, зростання прибутків промислових підприємств ще не стало позитивним, виробничий бум перебуває під тиском, що може призвести до спаду, база відновлення все ще потребує подальшого зміцнення.
Протягом перших трьох кварталів тиск на попит і пропозицію в текстильній промисловості спостерігався на обох кінцях стеку, основні операційні показники уповільнили темпи зростання. Після настання пікового сезону продажів у вересні ринкові замовлення зросли, темпи запуску деяких частин галузевого ланцюга зросли, але загальна операційна тенденція галузі ще не показала очевидних ознак досягнення дна. Зусилля щодо покращення та демонстрації розвитку стійкості, ефективного запобігання та вирішення проблем ризиків залишаються основним пріоритетом галузі.
Час публікації: 26 листопада 2022 р.
